МОТОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Підсил. до мотну́тися. — Ох! — ойкнула Салимонія Пилипівна, Підскочила з місця, підбігла до печі, одскочила від печі, мотонулася до мисника (Вишня, І, 1956, 350); В темних сінях здичавілий кіт, приснувши, мотонувся по драбині на горище (Цюпа, Грози.., 1961, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 812.