МОТОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до мото́рний2. Хороші, красиві, моторненькі дівчата у хрещика грають (Кв.-Осн., II, 1956, 311); — Оце взяв собі жіночку. І гарненька, і моторненька (Тют., Вир, 1964, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 812.