МОШО́НКА, и, ж.
1. анат. М’язо-шкіряний мішечок, де містяться чоловічі статеві залози. Капшук із мошонки баранця.
2. діал. Гаманець, капшук із такого мішечка. Люди витягають мошонки, лічать гроші та й дають, де треба (Март., Тв., 1954, 49); Мартин бере з рук п’ятку, мов залізо гаряче, й хутко ховає її до жовтої мошонки коло ременя (Козл., Ю. Крук, 1950, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 815.