МУ́СКУС, у, ч. Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфюмерії. Як уступили царевичі до Йємена, то всі міщани пишно їх вітали.. та розводили мускус на вині і лляли на гриву коням (Крим., Вибр., 1965, 192); Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 831.