МІЗЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Те саме, що мізе́рія 2. Маковейчик з простодушною радістю клацав [портсигаром]. — Додому повезеш? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (Гончар, III, 1959, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 731.