НАБАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех.
1. рідко. Зробити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.).
2. Викликати неспокій, хвилювання у кого-небудь, серед чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 11.