Слово "набундючуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАБУНДЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.

1. Надуватися, розпускати крила.

2. перен. Пишаючись, надимаючись, прибирати зарозумілого, гордовитого вигляду. Парубок аж набундючився, пишаючись собою, і з гордою усмішкою на устах повертає з вулиці на вулицю (Стельмах, Хліб.., 1959, 550); Мелітару, побачивши у дверях Ранеску, набундючився (Чаб., Балкан, весна, 1960, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 21.