Слово "нав'ючений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


НАВ’Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нав’ю́чити. Зворушливим було прощання Івана з солдатами, кожний з яких був нав’ючений салом, хлібом чи бочечкою вина (Галан, Гори.., 1956, 104); Дмитрик був йому [сторожеві] по плечі, а Коропов проти нього, та ще нав’ючений двома чемоданами, здавався просто велетнем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 44.