НА́ВИДІТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Любитися.
НАВИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док., діал. Надивитися. Що я тоді навидівся, аж серце пукало! (Фр., V, 1951, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 30.