НАВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Витягти багато чого-небудь. Всі люди на лану бачили, як я показувала панові свої синяки, як скидала очіпок і навитягала з кіс дві добрі жмені волосся (Н.-Лев., II, 1956, 19); Біля прорубу вони просиділи з годину й навитягали з десяток рибин, а серед них кілька штук і форелі (Чорн., Потік.., 1956, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 32.