НА́ВІТЬ, част. Уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується. Мовчки йдуть чумаки біля возів, не гомонять поміж собою, не погукують на волів навіть (Коцюб., І, 1955, 181); Навіть не закінчивши, середньої школи, Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ (Гончар, III, 1959, 186); // у знач. спол. Приєднує члени речення або речення і, крім підсилювального відтінку, часто вносить ще відтінок несподіваності. Марина не слухала батька, навіть не глянула на нього, а ще дужче заголосила (Мирний, IV, 1955, 229); Б’є вся артилерія, навіть зенітна (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 35.