НАГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, док., перех.
1. Робити гатки в багатьох місцях.
◊ Хоч гре́блю нагати́ див. гре́бля.
2. тільки док., розм. Накласти, налити і т. ін. у великій кількості. Нагатити пшона в куліш.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 47.