НАГИ́БАТИ, аю, аеш, док., перех., діал. Знайти. Знайшов [Архип] ключа, одімкнув комору, нагибав у скрині глечик із медом і впорав його мало не ввесь (Вас., II, 1959, 467); Сторожа могла тут називати його в першу-ліпшу хвилину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 48.