НАГИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., розм. Набрати, накласти велику кількість кого-, чого-небудь. За пустирищем бовваніли довгі, похмурі пакгаузи. — Склади, — майнуло Хомі. — Може, з вівсом? Добре було б, якби, з вівсом!.. Нагилив би для коней!.. (Гончар, І, 1954, 346).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 48.