НАГО́ДА, и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П. Куліш, Вибр., 1969, 298); Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Вільде, Сестри.., 1958, 513); В колгоспі "Серп і Молот" ми мали нагоду багато розмовляти з старими хліборобами (Вол., Сади.., 1950, 54).
З наго́ди чого — у зв’язку з певними обставинами. Бульба з нагоди приїзду синів запросив усіх сотників і всю полкову старшину (Довж., І, 1958, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 51.