НАГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Довго погуркати. — Прибігла, нагуркала, налепетала, ніби в корчмі! (Н.-Лев., І, 1956, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 59.