НАГІ́Н, го́ну, ч. Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.). Поїзд прийшов з нагоном 20 хвилин.
◊ Їхати з наго́ном — їхати, випереджаючи графік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 48.