НАДБИВА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАДБИ́ТИСЯ, наді́б’ється, док.
1. Робитися, ставати надбитим.
2. тільки недок. Пас. до надбива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 62.