НАДРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надрі́зати. Гюлле трималась за грати руками: видно, що вона силою підвелась до високого віконця, і її уста кольору надрізаного граната слали йому [Ремо] жагуче "кохаю" (Досв., Гюлле, 1961, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 695.