НАДІВА́ТИСЯ1, а́ється, недок., НАДІ́ТИСЯ, і́неться, док.
1. Одягатися на кого-, що-небудь; // Натягуватися на який-небудь предмет.
2. Приладжуватися, прикріплюватися на кому-, чому-небудь.
3. тільки недок. Пас. до надіва́ти.
НАДІВАТИ́СЯ2, а́юся, а́єшся, недок., діал. Сподіватися. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала (Сл. Гр.); Бо я тужу, бо я плачу. Сльозами вмиваюсь, Веселої годиноньки Вже не надіваюсь (Пісні та романси.., II, 1956, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 69.