НАЗА́ДІ, присл., розм. Те саме, що зза́ду. Ба, дивлюся Назаді, коло моєї керми, Хлопчик скулився… (Фр., XIII, 1954, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 88.