НА́ЙМАНКА, и, ж. 1. Жін. до на́йманець. 2. розм. Потреба в найманій робочій силі. Якщо є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 97.