НАКАРБО́ВУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., НАКАРБУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Робити різальним інструментом або гострим предметом зарубки, позначки, нарізи і т. ін. на чому-небудь.
2. Вирізьблювати що-небудь на металі, камені і т. ін. Думаю про творчість: Про дикуна, .. що гострим камінцем Накарбував серед стіни в печері Якогось мамонта або ведмедя Всім людям на велике дивування (Рильський, II, 1960, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 100.