НАКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех. Квасячи, наготовляти, заготовляти що-небудь в якій-небудь кількості. Він обговорював з нею докладно, що нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли, що капусти сей рік треба наквасить менше (Коцюб., II, 1955, 285); 3 городу діжечку огірків наквасить [Варвара Яківна], буде картопля і буряки (Гур., Осок. Друзі, 1946, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 101.