НАЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нала́годити 1, 3, 4 — 6. Життя в дзоті було налагоджене, як на бойовому кораблі (Ткач, Крута хвиля, 1954, 114); Він упав без сили на призьбу, розсипаючи налагоджену про запас мамалигу (Коцюб., І, 1955, 215); Литка поводив приятеля по оборі і знову повернувся з ним до налагодженого, готового виїхати воза (Епік, Тв., 1958, 62); // нала́годжено, безос. присудк. сл. На нашій свинофермі добре налагоджено водопостачання (Колг. Укр., З, 1954, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 114.