НАЛИ́ВАНИЙ, а, е, поет. Те саме, що нали́тий. Ой, візьмемо, панібрате. Старі кухлі полив’яні. Горілкою наливані (Щог., Поезії, 1958, 57); Хоч на виставку — наливані жита! (Мур., Весілля.., 1949, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 117.