НАЛИ́ВКА, и, ж. Солодкий спиртний напій, настояний на ягодах або фруктах. Копронідос наливав чарки наперемінку то вином, то наливкою, то горілкою (Н.-Лев., III, 1956,378); Всі південні вікна зайняті пляшками, бутлями, з наливкою (Головко, Літа.., 1956, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 118.