НАЛОВИ́ТИ, ло́влю, ло́виш; мн. нало́влять; док., перех. Ловлячи, піймати, здобути в якій-небудь кількості. Та ось і наша пливе шаланда. Її хазяїн уже давно виїхав у море й наловив скумбрії (Ю. Янов., II, 1958, 49); Приклепаємо косу та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби (Довж., Зач. Десна, 1957, 475).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 121.