НАЛО́Й, я, ч., розм. Те саме, що анало́й. У кутку, з книжкою в руках — ксьондз; перед ним — налой; на налої — розп’яття (Вас., III, 1960, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 121.