НАЛУ́ЗАТИ, а́ю, а́єш, док.
1. перех. Лузаючи, очистити від шкаралупи яку-небудь кількість чогось.
2. неперех. Накидати лузги на підлогу. А це хто тут налузав? (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 121.