НАМА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нама́зати. Він.. найменше всього був схожий на героя — низенький, миршавий, з волоссям наче намазаним на голові (Григ., Вибр., 1959, 401); Губи її були щедро намазані густою помадою з голубуватим відливом (Руд., Вітер.., 1958,128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 124.