НАМИВА́ННЯ, я, е. Дія за знач. намива́ти 1, 3. Грунти глинисті погано віддають воду, довгий час перебувають у розрідженому стані, що затримує темпи намивання і призводить до сповзання намитих мас грунту (Довідник сіль. будівельника, 1956, 154); Почалось намивання котлована для шлюзу (Дмит., Наречена, 1959, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 126.