НАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Натирати мозолі.
◊ Намозо́лювати (намозо́лити) о́чі (з запереч, не оче́й) кому — набридати своєю присутністю або показуванням чого-небудь багато разів. — Не слід намозолювати очей людям (Руд., Вітер.., 1958, 310); [Торніг:] Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Л. Укр., IV, 1954, 227).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 130.