НАМІ́ШУВАТИ1, ую, уєш, недок., НАМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., перех. Місячи, готувати певну кількість чого-небудь.
НАМІ́ШУВАТИ2, ую, уєш, недок., НАМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Додаючи, примішувати певну кількість чогось до чого-небудь. — Напечемо коржів, замнемо маку та намішаємо з медом, та й посідаємо, та й їстимемо (Вишня, І, 1956, 269).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 129.