НАНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нанести́. Долівка встелена сивашським мулом, нанесеним з чобітьми штабників (Гончар, II, 1959, 426); У передгір’ях поширені тераси з уламкового матеріалу, нанесеного сюди талою водою льодовиків (Наука.., 5, 1958, 51); Кому вже, як не йому, Оленчукові, було краще знати потайні сивашські ходи, ніким не досліджені, не нанесені на жодній карті (Гончар, II, 1959, 397); Сік, вижатий з листя деревію і нанесений на свіжу рану, спиняє кровотечу і сприяє загоюванню (Лікар, рослини, 1959, 20); Індонезія — слабо розвинута країна — надто глибокі рани, нанесені їй колонізаторами, що панували тут 350 років (Наука.., 4, 1963, 7); // нане́сено, безос. присудк. сл. Поверхню місяця з усім багатством його ландшафтів досить докладно нанесено на різні карти (Наука.., 9, 1965, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 133.