НАПО́МАЦКИ, присл. За допомогою дотику, без участі зору. — Ах, перша година, а я такий змучений, ледве живий! — прошептав він і напомацки почав шукати місця на ліжку (Фр., І, 1955, 296); Тадей Станіславович, одягнувшись, відчиняє широку кватирку, напомацки шукає сірники (Стельмах, І, 1962, 9); * Образно. Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (Еллан, II, 1958, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 156.