НАПО́РИСТО. Присл. до напо́ристий. Всі члени бригади працювали захоплено, напористо (Літ. газ., 10.УІІІ 1950, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 157.