НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Фр., VII, 1951, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 158.