НАПРА́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. напра́вити. Направлення капітальних вкладень в окремі галузі народного господарства.
2. Документ про призначення на роботу. Випускна комісія погодилася з проханням Надії і дала їй направлення на. завод "Запоріжсталь" (Баш, Надія, 1960, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 158.