НАПРЯДА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАПРЯ́СТИСЯ, я́дуся, яде́шся, док.
1. перев. док., розм. Багато, довго попрясти. — Мабуть, уже вдосвіта засвітили: прядуть жіночки, тільки я лежу. — Напрялась на своєму віку — буде з тебе! — обізвався, Макар (Л. Янов., І, 1959, 56); // Багато прядучи, стомитися. Поки багатая проспалась, Убога-небога напрялась (Чуб., V, 1874, 916).
2. тільки недок. Пас. до напряда́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 164.