НАРЗА́Н, у, ч. Вуглекисла мінеральна лікувальна вода. Черниш зупинив коня і пішов до струмка напитись. — Юрій! — гукнув він, лежачи над струмком. — Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй!.. (Гончар, III, 1959, 90); [Мальванов (до офіціанта):]; Дайте нам нарзану, тістечок і чаю (Коч., II, 1956, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 169.