НАРОДОВО́ЛКА, и, ж. Жін. до народово́лець. Він читав мені вірші своєї матері українки, народоволки (Вітч., 2, 1968, 163).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 176.