НАСВА́ТУВАТИСЯ, уюся, уешся, недок., розм. Робити спробу посватати кого-небудь. Насватувавсь якийсь київський, та вона, кажуть, такою чимерицею попоштувала (почастувала], що чхатиме, доки не вмре (Свидн., Люборацькі, 1955, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 182.