НАСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Звернутися до кого-небудь із скаргами; поскаржитися кому-небудь на когось. — Майстер наскаржився батькові, що високі гребінки залишаю (Гончар, Тронка, 1963, 189); — Один мешканець нашого дому наскаржився моїй матері, що я зіпсував йому бочку (Сміл., Сашко, 1957, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 189.