НАСНИ́ТИСЯ, ню́ся, нишся, док., розм. Уявитися, привидітися у сні. Ти знов мені наснишся, як і вчора — В хустині красній (Мал., Звенигора, 1959, 50); // безос. Наснилось мені — прийшла подруга мого найпершого гуляння, промовила до мене слово (Вас., II, 1959, 263); А вночі його мучив тяжкий сон, наснилось, що Нечуйвітер передумав (Стельмах, II, 1962, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 194.