НАСУ́РМЛЕНО, розм. Присл. до насу́рмлений. — А своєму командуванню передайте, — насурмлено каже батько, — що ми тут теж не трава (Гончар, Тронка, 1963, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 210.