НАСІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАСІ́СТИСЯ, ся́дуся, ся́дешся, док., розм. Те саме, що насіда́ти 7,8. Насівся [чоловік] далі на Потурайчина, щоби доконечне приїхав до їх села закладати нову читальню (Март., Тв., 1954, 286); — Ти б краще з жінкою бавився, а не баламутив людей, — насівся на нього Салоган (Стельмах, Хліб.., 1961, 364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 187.