НАТРЯСТИ́, су́, се́ш, док., перех.
1. Те саме, що натруси́ти.
2. Багато, довго потрясти. Нога розболілася. Натрудив її [Микола], .. натряс у проклятій бідарці (Кучер, Трудна любов, 1960, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 218.