НАТУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. Працювати, діяти з великим напруженням, зібравши всі свої сили. Бджола піднялася вище угору, дід підскакував та натужувався, щоб досягти туди (Мирний, І, 1954, 192); Робітники знов натужилися. Знов захрустів шутер, заскрипіли вали під тягарем (Фр., V, 1951, 263); Натужились коні; з долини вивезли знов на горбок (Тич., І, 1957, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 218.