НАТУРФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж. Учення, що намагалось дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; філософія природи. Уже в натурфілософії стародавніх греків внутрішня суперечливість тіл природи пов’язується з їх будовою і якісними перетвореннями (Знання.., 11, 1965, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 220.